Кого можна здивувати зйомкою з камери відеоспостереження у якомусь громадському місці? Це звична практика. Але відеоспостереження на робочому місці у багатьох провокує дискомфорт. Співробітники думають, що вони не заслужили на довіру, якщо їх кожну дію перевіряють. Чи законно така поведінка в Україні, чи можна стежити за співробітниками розповідаємо у статті.
Місця встановлення камер
Найчастіше роботодавці користуються такими засобами стеження:
- встановлюють камери в коридорах та кабінетах;
- фіксують час прибуття на територію офісу;
- переглядають листування в електронній пошті;
- стежать за відвідуванням сторінок у вільному доступі, зокрема й у соціальних мережах;
- прослуховують телефонні розмови та спілкування працівників у будь-яких приміщеннях офісу.
Частина з них не викликають ніякого обурення і узвичаїлися. Та сама фіксація часу, яка стала нормою. Електронні перепустки є майже в кожному добре обладнаному офісі. Вони записують час, коли співробітник прийшов і пішов, щоб уникнути прогулів.
Також начальство відстежує листування працівників, спостерігає за тим, що відбувається на моніторі робочого комп'ютера, відстежують зміни у робочих файлах. Це виправдовується тим, щоб конфіденційну інформацію не було передано третім особам. Але часто у такий спосіб начальство відстежує тих, хто ледарює замість того, щоб працювати чи намагається знайти нове місце роботи.
Часто відеокамери встановлюють у тих місцях, де багато людей ззовні: у вестибюлях, на рисепшені. Це підвищує безпеку та запобігає хуліганству. Але деякі роботодавці встановлюють обладнання для прихованої зйомки у кабінетах співробітників, у коридорах та на кухні, щоб відстежувати ефективність роботи та знати, про що розмовляють кадри у перервах між роботою.
Наскільки це є законним?
Безумовно, роботодавець має право вимагати від своїх підлеглих, щоб вони справно працювали та виконували свої посадові обов'язки. Але наскільки такі методи стеження вписуються до рамок законодавства? Чи можна притягнути керівництво до відповідальності, якщо в офісі таємно ведеться стеження за співробітниками?
Відповідно до ст. 307 ЦК України, фото- та відеозйомка фізичних осіб може здійснюватися лише за їх згодою. Тобто, якщо на робочому місці ведеться відеоспостереження, то це має бути зафіксовано документально. Потрібно простежити, щоб цей пункт був згаданий у трудовому договорі та наказі керівника. Співробітник зобов'язується ознайомитися з цією інформацією та за своїм бажанням підписувати чи не підписувати угоду. Плюс у місцях, де встановлені камери, повинні висіти таблички з оповіщенням про відео- або фотозйомку.
Також враховуються локальні акти компаній, де це може бути прописано. Але згідно із законом такі документи враховуються в останню чергу. Більш важливо враховувати положення ЦК України та КЗпП.
Відповідно до положень, описаних у КЗпП, законно може контролювати будь-яку діяльність, що здійснюється за допомогою ресурсів компанії. Тобто вести нагляд за тим, як працівник використовує корпоративний комп'ютер, інтернет, телефон та інші ресурси. Але такий контроль має бути зафіксований у документальному вигляді між співробітником та роботодавцем.
Крім цього, ЦК України також забезпечує наявність права на своє приватне недоторканне життя (згідно зі ст.301), права на персональні документи, недоступні третім особам (згідно зі ст.303) та права на таємницю письмового спілкування (згідно зі ст.306).
За законом ні в кого немає права влазити у ваше особисте життя. Тільки нікому не буде до неї справи, якщо не користуватись ресурсами компанії у своїх особистих цілях у робочий час. У західних країнах вже давно прийнято практику брати письмові угоди у співробітників на моніторинг їхньої роботи. Тобто час робочого дня, протягом якого співробітник не працював, а вирішував особисті справи, просто не буде сплачено.
Виходить, що відеозйомка та моніторинг роботи співробітника є законними. Але тільки в тому випадку, якщо укладено письмову угоду між співробітником та його начальником. Інакше дії можна кваліфікувати як протизаконні.
Експерти рекомендують не підписувати документи, не дивлячись. Уважно читайте кожен пункт трудового договору, щоби потім не було неприємних сюрпризів. Якщо ви вже підписали, потім обурюватися буде марно. Є підпис, отже, ви знали, на що йшли.